Нотаріус перетворює домовленість двох людей на юридичний факт, який переживе обидві сторони. Публічний реєстр, перевірка прав, сторожування від підробки, те, що формула договору дає лише на папері, посвідчення дає на рівні держави. На цій сторінці, які договори підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню, які документи бере нотаріус, як розподіляються витрати сторін і що відбувається після підписання.

Які договори нотаріус посвідчує обов’язково

Закон поділяє всі угоди на дві категорії: ті, де нотаріальна форма, обов’язкова умова чинності, і ті, де сторони вибирають її добровільно заради захисту.

Категорія	Приклади договорів	Правова основа
Обов’язкове посвідчення	Купівля-продаж нерухомості, дарування, довічне утримання, шлюбний договір, заповіт	Сімейний та Цивільний кодекси України
Добровільне посвідчення	Позика, оренда, доручення, будь-які майнові угоди	Цивільний кодекс України

За загальним правилом правочин потребує нотаріального посвідчення лише у випадках, встановлених законом (це правило Цивільного кодексу України, стаття 209), а у решті випадків посвідчення, добровільний вибір сторін. Ключ до категорії, предмет. Нерухомість, особисті немайнові відносини подружжя, розпорядження на майбутнє, це зона обов’язкового посвідчення. Гроші, послуги, короткострокова оренда, зона вибору.

Добровільне посвідчення коштує часу і грошей, але купує те, чого не дає простий папір: нотаріус перевірив реєстри в день підписання, роз’яснив наслідки кожній стороні і зафіксував волю сторін у тексті. Оспорювати такий договір значно складніше, у суді вже не можна заявити, що підписант не розумів, чого підписує. Повний огляд категорій, на сторінці Договори у нотаріуса.

Що нотаріус перевіряє до підписання

Посвідчення, це не штамп, а процедура перевірки. Нотаріус встановлює особу сторін, перевіряє правочинність, право власності та відсутність обтяжень через державні реєстри, роз’яснює зміст і наслідки. Для угод з нерухомістю це означає реєстрову перевірку нерухомого майна; для шлюбного договору, майнового режиму подружжя.

Практичний наслідок цієї перевірки відчуває покупець: заборона, арешт чи помилка в правоустановчому документі, які в простій угоді спливли б уже після розрахунку, у нотаріальній процедурі зупиняють підписання до врегулювання. Саме тому угоди, які пройшли посвідчення, майже не потрапляють у судові спори про право власності, проблема виявляється до грошей, а не після них. Детальний перелік, у матеріалі Що перевіряє нотаріус перед угодою.

Хто платить: витрати сторін

Витрати нотаріального посвідчення складаються з трьох частин: державне мито за посвідчення, плата за нотаріальні дії та супутні витрати, технічна робота, реєстрові внески, довідки. Платежі державі визначені нормативно й однакові в усіх нотаріусів, плата за послуги, тариф конкретної контори. Орієнтир за основними типами договорів:

Договір	Держмито	Податки сторін	Збір до ПФУ
Купівля-продаж квартири/будинку	1% від вартості (Декрет № 7-93, ст. 3)	ПДФО за ПКУ ст. 172: 0% на перший об’єкт у році, 5% на другий, 18% для нерезидентів	1%
Дарування нерухомості	1% від вартості	ПДФО за ст. 174 ПКУ: 0% для найближчих родичів, 5% для інших родичів, 18% для нерезидентів	1%
Шлюбний договір	1% (ст. 3 Декрету № 7-93), але не менше одного неоподатковуваного мінімуму	,	,
Купівля-продаж авто	1% від вартості	ПДФО за ст. 173 ПКУ	,
Договір позики	0,01% від суми	ПДФО з відсотків за ст. 173 ПКУ	,

До сум у таблиці додаються військовий збір за чинною ставкою та плата за нотаріальне діяння за тарифом конкретного нотаріуса. Оподаткування доходів від продажу та дарування майна визначає Податковий кодекс України; ставки наведено за актуальною редакцією кодексу на дату оновлення сторінки.

Розміри платежів змінюються, тому точний розрахунок роблять на день угоди; структура витрат при купівлі квартири розібрана в матеріалі Скільки коштує оформити квартиру у нотаріуса.

Три практичні орієнтири, які працюють незалежно від дня угоди. Перший: держмито та плата за нотаріальні дії рахуються від предмета угоди, квартира, будинок з землею і частка в праві власності дають різні підсумки. Другий: підсумкова сума на квитанції майже завжди більша за базову ставку, бо складається з трьох-чотирьох платежів, а не одного. Третій: оцінка предмета угоди має бути актуальною на день посвідчення, прострочений звіт про оцінку нотаріус не прийме, і замовлення нової додає до календаря угоди кілька днів.

За замовчуванням кожна сторона несе свої витрати; закон може покладати конкретний платіж на одну зі сторін, а домовленість, перерозподіляти. На практиці за усталеною домовленістю покупець нерухомості бере на себе більшу частину платежів за посвідчення і реєстрацію, продавець, витрати на підготовку власних документів, але будь-яке інше перерозподілення теж законне. Угода про те, хто платить за що,, частина домовленості про угоду, і її краще зафіксувати до візиту до нотаріуса, а не на його порозі.

Державний чи приватний нотаріус: хто дешевший

Публічний і приватний нотаріус посвідчують договори з однаковою юридичною силою, посвідчений ними договір нічим не відрізняється в реєстрах і суді. Різниця практична. Державна контора бере тариф за ставками, близькими до державного мита, тому нижча в межах одного договору, але працює в регламентному графіку з чергами. Приватний нотаріус установлює плату за свої послуги самостійно, розбіжності між конторами досягають кількох разів на тому самому типі договору, але працює за записом, без черг, і часто готовий вичитати проєкт договору до візиту.

Розумний спосіб обирати, не за прайсом, а за підсумковою кошторисом: попросіть письмовий перелік усіх платежів по вашому договору, мито, плата за дію, технічна робота, реєстрові внески, і порівнюйте підсумок, а не перший рядок прайса. Дешевий рядок із дорогими «супутніми» платежами зустрічається частіше, ніж зворотна ситуація.

Де нотаріус посвідчує договір

Закон визначає перелік приміщень, де вчиняються нотаріальні дії: державна нотаріальна контора, державний нотаріальний архів, робоче місце приватного нотаріуса, приміщення органу місцевого самоврядування, дипломатичне представництво чи консульська установа. В окремих випадках, якщо особа не може з’явитися в приміщення або особливості дії того вимагають, нотаріальні дії вчиняються поза приміщенням (стаття 41 Закону України «Про нотаріат»). Правило «прив’язки до місця» для договорів з нерухомістю окреме: посвідчення відбувається там, де є доступ до реєстру, в якому відкрито права на нерухомість,, тому в день угоди уточнюйте, чи обслуговує обраний нотаріус об’єкт у вашому регіоні.

Що відбувається після підписання

Посвідчений договір переходить у реєстрову стадію. Право власності на нерухомість реєструється в Державному реєстрі речових прав; до реєстрації покупець володіє документом, але не правом. Транспортні угоди завершуються перереєстрацією в сервісних центрах МВС. Грошові розрахунки закриваються після реєстрових дій за схемою, яку сторони вибрали.

Послідовність кроків у стандартній угоді з нерухомістю: підготовка документів і оцінки → перевірка реєстрів і проєкту договору → посвідчення з розрахунком усіх платежів → реєстрація права в Державному реєстрі речових прав → закриття грошових розрахунків → передача об’єкта за актом. Кожен наступний крок має власний строк, і календар угоди планують від посвідчення, а не навпаки: зрив одного платежу чи прострочена довідка зсуває всю послідовність, тому перелік документів і відповідальних за кожен крок фіксують на старті.

FAQ

Які договори обов’язково посвідчуються нотаріально?

Закон вимагає нотаріальної форми для угод з нерухомістю, купівлі-продажу, дарування, довічного утримання, іпотеки,, для шлюбних договорів, заповітів та деяких інших категорій. Без посвідчення такий договір не породжує правових наслідків: право власності просто не перереєструється. Договір, де закон не вимагає посвідчення, сторони можуть нотаріально посвідчити добровільно, це підвищує доказову силу і захист від оспорювання.

Що перевіряє нотаріус перед посвідченням договору?

Нотаріус встановлює особи сторін за документами, що засвідчують особу, перевіряє дієздатність та повноваження представників, право власності відчужувача через державні реєстри, наявність заборон та арештів, а також законність змісту договору. Нотаріус роз’яснює сторонам зміст та правові наслідки. Перевірка, обов’язок нотаріуса за законом, і саме вона робить посвідчений договір надійним для обох сторін.

Скільки коштує нотаріальне посвідчення договору?

Витрати складаються з державного мита, плати за нотаріальні дії та супутніх платежів, технічних робіт, реєстрових внесків. Ставки залежать від типу договору та вартості предмета, а точні цифри на день угоди краще підтвердити безпосередньо у нотаріуса. Орієнтовний розрахунок для угод з квартирою з розкладкою по складових, в окремому матеріалі блогу; уніфікованого прайса на ринку не існує, і це варто враховувати при порівнянні пропозицій.

Що потрібно взяти з собою до нотаріуса?

Базовий набір, документи, що засвідчують особу та код платника податків кожної сторони; далі набір залежить від типу договору. Для нерухомості потрібні правоустановчі документи та оцінка; для шлюбного договору, свідоцтво про шлюб; для авто, документи на транспортний засіб. Нотаріус називає повний перелік під час запису на прийом; краще уточнити його заздалегідь, ніж переносити угоду через відсутній документ.

Джерела

• Цивільний кодекс України, загальне правило про форми правочинів (стаття 209).
• Сімейний кодекс України, правочини подружжя та шлюбний договір.
• Закон України «Про нотаріат», порядок і місце вчинення нотаріальних дій.
• Міністерство юстиції України, регулятор нотаріату та єдиний реєстр нотаріусів.

Зв’язок з нами

Нотаріальне посвідчення договору починається з консультації: ми розберемо вашу ситуацію, назвемо точний перелік документів та розрахуємо витрати на поточний день. Залиште заявку у формі нижче або зателефонуйте, і приходьте з документами, а не з питаннями.